Шахтар – чемпіон України: що буде далі?

Проблема форварда, тренерське майбутнє Срни, відсутність викликів для головного селекціонера і загроза на бразильському ринку. Сергій Тищенко спробував передбачити найближчі реалії у життєдіяльності Шахтаря.


У 2017 році остаточно стало зрозуміло, що Шахтарю необхідна "нова кров", команда потребувала серйозного підсилення. Упродовж останніх років пішли Луїс Адріану, Дуглас Коста, Алекс Тейшейра, готувався на вихід Фред. Потрібно було думати і про заміну Тайсону та Марлосу, які розмінювали четвертий десяток років.

Варто віддати належне босам Шахтаря, які до цього питання підійшли дуже раціонально. Не стали засівати заробленими грошима, а знайшли людину, якій належало провести зміну поколінь та попрацювати над посиленням команди. Вибір зупинився на Жозе Боту, скауті Бенфіки.

У Шахтаря вже був досвід співпраці із португальським керівником скаутської служби. Екс-скаут Порту Луїш Гонсалвеш працював у команді із 2013 року. Можна припустити, що через його руки пройшли Бернард, Фред, Ісмаїлі, Тайсон, Марлос, Факундо Феррейра та інші. Тобто, ті гравці, які в основному прийшли до Шахтаря у 2013-14 роках.

Жозе Боту

За час роботи в клубі Жозе Боту зміг виконати поставленні перед ним завдання. Шахтар добряче оновився, кадрово посилився, на кожну позицію – по два гравці. Є визначеність із тренером, є розуміння, хто має замінити лідерів та куди рухається команда.

Гадаю, керівники Шахтаря розраховували, що Паулу Фонсека затримається в команді. Його відхід був зрозумілим, але ще парочку сезонів він міг пропрацювати із "гірниками". Амбітна пропозиція від Роми все змінила. Спробувати себе у провідному чемпіонаті – мрія для кожного тренера. У Шахтарі навряд чи дуже ретельно слідкують за чемпіонатом Португалії, особливо – за тамтешніми тренерами. Тут скоріше Боту має свої зв’язки, бо довго працював із Бенфікою.

Припускаю, що ідея запрошення Луїша Каштру належить саме керівникові селекційного відділу Шахтаря. Новий тренер "гірників" поки що якісно виконує свою роботу. Жодної причини сумувати за Фонсекою у вболівальників Шахтаря немає. Команда навіть змогла подолати перший весняний раунд єврокубків, що не вдавалося попередньому наставнику.

Каштру – тренер вже немолодий. Навряд чи він має амбіції потрапити у провідні команди Європи. Тому може не тільки відпрацювати теперішній контракт, який діятиме ще один рік, але й отримати нову угоду мінімум на два роки. Я бачу перспективу для Каштру в Шахтарі діапазоном від 3 до 5 років співпраці.

Проблем із наступником теж не буде. Недарма Даріо Срна завершив кар’єру та увійшов у тренерський штаб Шахтаря. Він має амбіції працювати самостійно. Зараз необхідно підівчитися, отримати потрібні навики та досвід.

Андрію Пятову 28 червня виповниться вже 36. Враховуючи його професіоналізм та ставлення до футболу, років 2-3 він ще може пограти. У Шахтарі наступником Пятова бачать власного вихованця Анатолія Трубіна, якого крок за кроком підпускають до першої команди. 18-річний воротар каші не псує. З роллю дублера може впоратися Олексій Шевченко. Теоретично, воротарська позиція для Шахтаря вирішена на багато років.

Із відходом Даріо Срни виникла проблема правого захисника. Богдан Бутко не мав великої довіри від Фонсеки. Португальський тренер пробував на цій позиції навіть Івана Петряка, потім зробив правим захисником Сергія Болбата. Каштру зробив ставку на Додо, з яким раніше попрацював у Віторії Гімараєш. Бразилець розкрився на своїй позиції. Недарма ним вже цікавляться європейські гранди – ПСЖ та Баварія. Його вартість сягнула 30 млн євро. На заміні є той же Болбат. Додо тільки 21 рік, тобто цей виконавець ще може прогресувати в Україні.

У центрі захисту Шахтаря діє пара Сергій Кривцов – Микола Матвієнко. Вони ж грають і в центрі оборони національної збірної, що свідчить про якість та надійність. 29-річний Кривцов навряд чи має серйозні амбіції кудись піти. Він довго чекав свого шансу під Кучером, потім – під Ордецем. Зараз врешті отримав можливість стабільно грати, та й травми тепер оминають.

Із Матвієнком – важче. У нього контракт ще на сезон. Ризикну припустити, що він його продовжить, маючи намір стати лідером захисту команди. Під ним – Давид Хочолава, який, власне, має статус дублера. Може зіграти у потрібному матчі. До того ж, є перспектива у вигляді пари Валерій Бондар – Вітао. Перший був капітаном у команді Петракова, яка стала чемпіоном світу серед 20-річних. У поточному сезоні Бондар вже виходив у чемпіонаті і навіть забивав.

Вітао наразі адаптовується. Зрозуміло: він – молодий футболіст, а відстань між Україною та Бразилією величезна. Плюс – травма, яка змусила багато пропустити. Крок за кроком Вітао повинен прогресувати. Відтак, не думаю, що у центрі оборони варто щось міняти чи доповнювати найближчі 2-3 роки.

На лівому фланзі оборони діє один із лідерів Шахтаря – Ісмаїлі. Його травма – дуже важкий удар для клубу. Замінити бразильця – вкрай складно, але команда повинна впоратися внутрішніми резервами. Є варіанти з Матвієнком, або ж Сіпріано. Ліворуч може зіграти Болбат. Травма Ісмаїлі – це практично 100-відсоткова гарантія, що він відпрацює свій контракт до літа 2023 року. Його подальший продаж за серйозні гроші виглядає нереальним. Тож наразі питання лівого оборонця для Шахтаря не дуже актуальне.

Тарасу Степаненку у серпні виповниться 31. Поки не схоже, щоб у нього виникали якісь проблеми. Працьовитість – така ж, досвіду стало більше. Під ним є Майкон, який пропустив поточний сезон через травму. Бразилець повинен посилити конкуренцію. Плюс – Олександр Піхальонок має довіру від Каштру. У Маріуполі набирається досвіду Максим Чех. Словом, повна комплектація на позицію руйнівника.

На місці граючого опорника чудово розкрився Алан Патрік. Він сьогодні є одним із лідерів команди. Під ним – перспективний та талановитий Маркос Антоніо. Тут може зіграти й Віктор Коваленко. А особисто мені дуже імпонує Артем Бондаренко, який має серйозний потенціал. Відповідно, ця позиція станом на сьогодні-завтра також добре укомплектована.

З вінгерами – все зрозуміло. Тайсон і Марлос залишаються провідними гравцями команди. В обох контракт ще на сезон. Тайсон вже відкрито заявляє, що хоче повернутися у Бразилію. Щоправда, незрозуміло, яких масштабів сягнуть наслідки коронавірусу. Бачимо, що ситуація там – одна із найгірших у світі. Це, звичайно, відіб'ється не економіці та футболі. Щодо Марлоса, то припускаю, що він може підписати короткотерміновий контракт із "гірниками" після літа 2021 року.

Клуб активно працював над заміною власних лідерів. До команди прийшли Тете, Соломон, Коноплянка. Плюс – є Фернандо та Маркос Сіпріано, для яких ця позиція рідна. Не варто забувати про Мудрика та Вакулу, на контракті залишається Зубков. До слова, Соломон і Тете перебувають у такому віковому діапазоні, що ще 2-3 роки спокійно можуть грати в Шахтарі.

Серйозне занепокоєння викликає тільки позиція форварда. Мораєсу вже 33. Важко сказати, скільки він зможе грати на такому рівні, як зараз. Тут питання ще й у тому, що Жуніор зіграний із Тайсоном, Марлосом та Ісмаїлі. А що буде без них? Усі вони – практично ровесники, давно знаються. Із молодшими партнерами такого порозуміння може й не бути.

Слабко віриться у перспективи Данила Сікана. За своєю манерою йому зручніше самому шукати моменти, а не завершувати їх. Можливо, тут розкриється Фернандо. Але не виключаю, що в Шахтарі на цю позицію незабаром з'явиться ще один гравець. Відповідні напрацювання у клубі однозначно є.

Через коронавірус на світовий футбол очікують серйозні виклики. Трансферний ринок у тих об’ємах та сумах, які були влітку 2019-го, відновиться не раніше, ніж через 2-3 роки. Тому Шахтарю найближчим часом буде важко продати своїх гравців за ті гроші, яких прагне донецький клуб. Представник АПЛ з усіма спонсорськими грошима не зумів "потягнути" Матвієнка. Тож якщо "гірники" хочуть за своїх лідерів десятки мільйонів євро, їм варто почекати.

Для того, щоб Тете, Додо, Соломон та інші коштували так само, як Фред чи Тейшейра, потрібно відіграти вдалий сезон у Лізі чемпіонів. Саме цей турнір багато в чому формує ціни на гравців. Алекс добре зарекомендував себе у матчах проти Реала і отримав пропозиції від Ліверпуля та з Китаю. Фред виблискував у матчах із Ман Сіті, тому мав інтерес від команди Гвардіоли і зрештою перейшов у МЮ. Шахтар повинен засвітитися у найближчих сезонах ЛЧ, тоді й ціни будуть відповідні.

Що у цей час робити Боту? Свого часу його співвітчизник Гонсалвеш після активного літа 2013 року залишив команду, тому що він свою роботу виконав і потребував нових викликів. Не сидіти ж йому 3-5 років, склавши руки. Скаути без постійної практики втрачають кваліфікацію. Зараз працювати на перспективу немає сенсу, бо за 2-3 роки все може кардинально змінитися. Якщо Шахтарю знадобиться серйозно перелаштовувати склад, то це процес мінімум 2-3-річної перспективи. Я впевнений, що й без нього дадуть раду Зубкову, Мудрику чи Соболю.

Головний ринок для Шахтаря у пошуку гравців – Бразилія. Зараз там важка ситуація із коронавірусом. Якщо європейський футбол якось оговтується, то що буде з Бразилією – загадка. З одного боку – це шанс для Шахтаря, бо ціни на гравців упадуть. Клубам потрібно за щось жити. Ми, наприклад, чуємо, що з Динамо не розрахувалися за Че Че.

Але, з іншого боку, що трапиться із бразильськими талантами, якщо вони тривалий час не гратимуть? Серйозного удару може зазнати ціла система підготовки футболістів. Якщо перші команди ще якось спроможуться відтестувати, то щодо молоді навряд чи існуватиме така ретельність. "Зависне" ціла система підготовки. Умовно кажучи, велика різниця між футболістом на початку 2020 року та його станом через рік після коронавірусу. Тому на бразильського напрямку потрібно бути дуже обережним. Зараз такі трансфери можуть виявитися вкрай ризикованими.

Якщо Боту хоче розвиватися і мати перспективу працевлаштування у топ-клубі Європи, йому варто братися за нові виклики. Шахтар – не Севілья чи Порту, які продають і купують кожного літа. У "гірників" селекція, так би мовити, надходить хвилями. Беруть гуртом чималу кількість гравців, ставлять їх на ноги за 3-4 роки, а потім продають поодиниці.